Елекрорапіра — власна назва українського музичного гурту, заснованого у 2016 році, що виконує музику в жанрі електронної музики з елементами фолку, етно та інді-попу.
-
випустом
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області; адміністративний центр Випусківської сільської територіальної громади.
-
елегія
1. Ліричний жанр поезії, віршований твір, що виражає сум, задуму, медитативну роздумливість, часто навіяний роздумами про бренність життя, втрату або кохання.
2. Музичний твір (інструментальний або вокальний) задумливого, сумного, смуткуватого характеру.
-
випуст
1. (історичне) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — право від’їзду васала від свого сюзерена до іншого князя або пана без втрати вотчинних прав на земельну власність.
2. (історичне, юридичне) Офіційний документ (грамота), який посвідчував це право або загалом дозвіл на від’їзд, вільне переміщення.
3. (переносне, застаріле) Дозвіл, свобода дій; стан вільного вибору або можливість уникнути чогось.
-
гарбузище
1. Великий, перезрілий або гігантський гарбуз.
2. Розм. Про щось велике, грубкувате або незграбне (часто про голову).
-
випускниця
1. Жінка або дівчина, яка закінчила навчання в певному навчальному закладі (школі, училищі, вузі тощо) та отримала відповідний документ про освіту.
2. Учасниця, яка закінчила курс навчання або підготовки в певному закладі, організації або за певною програмою (наприклад, випускниця курсу, академії, програм обміну).
-
елегіст
1. Автор елегій; поет, який пише елегії.
2. Перен. Людина, схильна до меланхолії, задуми, сумних роздумів; той, хто виражає в своїй творчості або поведінці сумний, елегійний настрій.
-
випускник
1. Особа, яка закінчила навчання в навчальному закладі (школі, училищі, технікумі, вузі тощо) і отримала відповідний документ про освіту.
2. Той, хто завершив курс навчання за певною програмою (наприклад, курси підвищення кваліфікації, тренінги) або був учасником певного проекту, програми (наприклад, випускник обміну, випускник стипендіальної програми).
3. (У спеціальному контексті) Продукція, виготовлена, випущена підприємством за певний період; виріб, що вийшов із виробництва (застаріле або спеціалізоване вживання).
-
гарбузиння
1. Рідкісна назва села Гарбузин у Миколаївській області України, що вживається переважно в історичному чи поетичному контексті.
2. У переносному значенні — місцевість, де в достатку ростуть гарбузи; гарбузове поле.