Словник Української Мови
Буква
1. Ліричний жанр поезії, віршований твір, що виражає сум, задуму, медитативну роздумливість, часто навіяний роздумами про бренність життя, втрату або кохання.
2. Музичний твір (інструментальний або вокальний) задумливого, сумного, смуткуватого характеру.
Приклад 1:
Ось, наприклад, рядки з вірша «Райська елегія»: . Бог їй каже: о жінко!
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Приклад 2:
В якості посівних сільськогосподарських культур використовували кукурудзу Zea mays L. – гібрид «Елегія» та сою Glycine max (L.) Merr. сорту «Байка».
— Тютюнник Григорій, “Вир”