Значення
-
(у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Фундаментальне почуття тривоги, безвиході, відчуження та тривоги в світі, що виникає через усвідомлення людиною власної свободи, відповідальності за свій вибір та відсутності об’єктивного сенсу буття поза нею самою.
-
(у психології) Глибокий емоційний стан, близький до меланхолії, що характеризується відчуттям внутрішньої порожнечі, втрати інтересу до зовнішнього світу та рефлексивним усвідомленням власного існування як проблематичного.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сум, р. суму, д. сумові, з. сум, о. сумом, м. сумі, к. суме