Значення
-
(у географії) Невеликий, часто вузький і видовжений, зазвичай гірський, відріг, відросток основного хребта або масиву, що відходить убік; побічний хребет.
-
(у геології) Бічна, менша частина покладу корисних копалин, що відгалужується від основного тіла.
-
(переносне значення) Відгалуження, побічна гілка чогось (наприклад, роду, ідеї, явища).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. присмуток, р. присмутку, д. присмуткові, з. присмуток, о. присмутком, м. присмуткові, к. присмутку