присмуток

1. (у географії) Невеликий, часто вузький і видовжений, зазвичай гірський, відріг, відросток основного хребта або масиву, що відходить убік; побічний хребет.

2. (у геології) Бічна, менша частина покладу корисних копалин, що відгалужується від основного тіла.

3. (переносне значення) Відгалуження, побічна гілка чогось (наприклад, роду, ідеї, явища).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |