1. (історичне) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — право від’їзду васала від свого сюзерена до іншого князя або пана без втрати вотчинних прав на земельну власність.
2. (історичне, юридичне) Офіційний документ (грамота), який посвідчував це право або загалом дозвіл на від’їзд, вільне переміщення.
3. (переносне, застаріле) Дозвіл, свобода дій; стан вільного вибору або можливість уникнути чогось.