випуст

Значення

1. (Історія) –

   (історичне) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — право від’їзду васала від свого сюзерена до іншого князя або пана без втрати вотчинних прав на земельну власність.

2. (Історія) –

   (історичне, юридичне) Офіційний документ (грамота), який посвідчував це право або загалом дозвіл на від’їзд, вільне переміщення.

3. (Історія) –

   (переносне, застаріле) Дозвіл, свобода дій; стан вільного вибору або можливість уникнути чогось.

Правопис та відмінювання