• вигульний

    1. Стосовний до вигулу (випасання худоби на пасовищі), призначений для нього; пасовищний.

    2. У назвах рослин, що використовуються як корм на випасі або придатні для вирощування на пасовищах (наприклад, вигульні трави).

  • вигулькуватися

    Від дієслова “гулькати” (видавати звуки, подібні до гулькання, булькання) — почати гулькати, загулькати, завидітися (переважно про рідину).

    Рідковживане, має відтінок звуконаслідування (ономатопеї).

  • двоступінчастість

    Властивість або якість того, що має дві ступені, два рівні розвитку, ускладнення або інтенсивності; подвійна градація.

    У лінгвістиці — наявність двох ступенів порівняння (вищий і найвищий) у граматичній категорії прикметників та прислівників, наприклад: “сильний — сильніший — найсильніший”.

  • вигулькувати

    1. (діал.) Вигукувати, викрикувати щось голосно, з надмірною емоційністю або різко.

    2. (перен., розм.) Виявляти свої почуття, переживання або думки голосно, настирливо або різко, часто без потреби.

  • двоступеневість

    Властивість або стан, що характеризується наявністю двох послідовних рівнів, стадій, етапів або ступенів у будь-якому процесі, системі, структурі чи явищі.

    У логіці та філософії — структура міркування або аргументації, що складається з двох взаємопов’язаних і послідовних ланок (наприклад, двоступенева дедукція).

    У техніці, механізмі або пристрої — принцип дії або конструкція, що передбачає два послідовних ступені перетворення енергії, посилення сигналу тощо (наприклад, двоступеневий підсилювач).

    У педагогіці та освіті — організація навчального процесу, що поділяється на два чітко окреслені цикли або рівні (наприклад, двоступенева система вищої освіти: бакалаврат і магістратура).

    У політичних чи виборчих системах — процедура, що проводиться у два тури або етапи (наприклад, двоступеневі вибори).

  • вигулькнутися

    1. Раптово з’явитися, виникнути, вискочити звідкись або з’явитися несподівано (про щось швидке, різке).

    2. Розкритися, відкритися різким рухом (наприклад, про двері, вікно).

    3. Перен. Раптово вирватися, прорватися назовні (про почуття, слова, звуки).

  • двостулковість

    1. Біол. Наявність двох стулок (замкнутих черепашок) у раковин молюсків або панцирів деяких інших тварин.

    2. Бот. Характеристика плоду (коробочки) у деяких рослин, що розкривається двома стулками.

  • вигулькнути

    1. Раптово вискочити, вирватися звідкись; з’явитися несподівано, швидко.

    2. Різко та голосно вимовити, викрикнути щось; вирватися (про слово, вигук).

  • двостулкові

    Клас морських та прісноводних молюсків, що мають раковину з двох симетричних або майже симетричних стулок, з’єднаних на спинному краї еластичним зв’язком (наприклад, мідії, устриці, гребінці).

    Назва ряду або підкласу в систематиці тварин, що об’єднує вищезазначених молюсків; синонім до “пластинчатожаберні” (Bivalvia).

  • вигулитися

    1. (про тварин, переважно про коней) Втратити звичку до роботи, стати непокірним, неслухняним через тривалу відсутність навантаження або тренувань; розгулятися.

    2. (переносно, про людину) Втратити навички, звичку до дисциплінованої праці або навчання через бездіяльність; стати незграбним, розхлябаним у роботі або поведінці.