Значення
- (Лінгвістика) –
Раптово вискочити, вирватися звідкись; з’явитися несподівано, швидко.
- (Лінгвістика) –
Різко та голосно вимовити, викрикнути щось; вирватися (про слово, вигук).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вигулькну, ти вигулькнеш, він вигулькне, ми вигулькнемо, ви вигулькнете, вони вигулькнуть