Значення
- (Лінгвістика) –
Від дієслова “гулькати” (видавати звуки, подібні до гулькання, булькання) — почати гулькати, загулькати, завидітися (переважно про рідину).
- (Лінгвістика) –
Рідковживане, має відтінок звуконаслідування (ономатопеї).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вигулькуюся, ти вигулькуєшся, він вигулькується, ми вигулькуємося, ви вигулькуєтеся, вони вигулькуються