вигульний

[ʋɪɦulʲnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    Стосовний до вигулу (випасання худоби на пасовищі), призначений для нього; пасовищний.

  2. (Ботаніка) –

    У назвах рослин, що використовуються як корм на випасі або придатні для вирощування на пасовищах (наприклад, вигульні трави).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вигульний, р. вигульного, д. вигульному, з. вигульного, о. вигульним, м. вигульнім

Більше записів