Властивість або якість того, що має дві ступені, два рівні розвитку, ускладнення або інтенсивності; подвійна градація.
У лінгвістиці — наявність двох ступенів порівняння (вищий і найвищий) у граматичній категорії прикметників та прислівників, наприклад: “сильний — сильніший — найсильніший”.