Словник Української Мови
1. Властивість або стан, коли щось існує у двох різних формах; наявність двох варіантів форми одного явища, поняття або об’єкта.
2. У мовознавстві: наявність двох різних граматичних форм (наприклад, відмінкових закінчень, ступенів порівняння) для вираження одного значення, що вважаються нормативними (наприклад, “за допомогою” і “за допомогою”, “цукру” і “цукору”).
1. Оптична властивість лінзи або системи лінз, яка полягає в наявності двох різних фокусних відстаней, що дозволяє одночасно фокусуватися на об’єктах, розташованих на різній відстані (наприклад, у біфокальних окулярах).
2. У переносному значенні — здатність уваги, мислення або діяльності бути спрямованою одночасно на дві різні цілі, завдання або аспекти проблеми.
1. Стосунний до видавництва, пов’язаний з видавничою справою, призначений для неї.
2. Стосунний до видання (друкованих творів, документів тощо), пов’язаний з їх підготовкою та випуском.
1. Стосовний до видавництва, пов’язаний з видавничою справою; властивий видавництву.
2. Призначений для видання творів друком, що стосується підготовки та випуску друкованої продукції.
3. Належний видавництву як організації або створений ним.
Двофасадність — властивість архітектурної споруди або будівлі мати два головних, архітектурно оформлених фасади, що виходять на різні вулиці або простори.
Двофасадність — переносно: явище подвійності, наявність двох протилежних, часто суперечливих сторін у чому-небудь (наприклад, у поведінці, політиці, мистецтві).
1. Виходити, витікати під тиском або внаслідок сильного стискання.
2. Виступати назовні, випинатися, роблячись помітним (про частини тіла, предмета тощо).
3. Розм. З великими труднощами добирати, отримувати щось від когось; виманювати.
4. Розм. З’являтися, виходити назовні з труднощами або повільно (про людей).
1. (у психології, теорії мотивації) Концепція, згідно з якою на задоволеність людини роботою впливають дві групи незалежних факторів: гігієнічні (зовнішні, що запобігають незадоволеності) та мотиваційні (внутрішні, що сприяють задоволеності та зростанню).
2. (у технологіях безпеки) Принцип захисту інформації або доступу, що вимагає наявності двох незалежних факторів автентифікації (наприклад, знання пароля та володіння фізичним ключем).
3. (у статистиці, економіці) Наявність або вплив двох основних незалежних факторів, що визначають стан або зміну явища.
1. Силою тиснути на щось, щоб вичавити з нього рідину або вміст.
2. Витискати, змушувати щось вийти назовні або з’явитися внаслідок тиску (про почуття, слова тощо).
3. Техн. Виготовляти, формувати деталь з металу або іншого матеріалу шляхом тиску, змушуючи його заповнити певну порожнину прес-форми.
1. (техн.) Властивість або стан системи, процесу чи явища, що складається з двох окремих фаз (станів, частин), які існують одночасно або змінюють одна одну.
2. (фіз., хім.) Наявність двох фізично різних і однорідних частин (наприклад, рідина-газ, рідина-тверде тіло) в одній гетерогенній системі.
3. (мед., фізiol.) Подвійність, двостадійність будь-якого біологічного процесу, що протікає в дві чітко виражені послідовні фази.
4. (псих.) Рідко вживане позначення подвійності, роздвоєності психічного стану або переживання.
1. Такий, що був підданий механічному тиску для отримання соку, рідини або для надання певної форми; відтиснутий, вичавлений.
2. (у хімії, техніці) Отриманий шляхом продавлювання маси через отвір із певним профілем для формування; профільований.
3. (переносно) Про висловлювання, емоцію: вимушений, невільний, ненатуральний, сказаний без бажання.