Значення
- (Техніка) –
(техн.) Властивість або стан системи, процесу чи явища, що складається з двох окремих фаз (станів, частин), які існують одночасно або змінюють одна одну.
- (Фізика) –
(фіз., хім.) Наявність двох фізично різних і однорідних частин (наприклад, рідина-газ, рідина-тверде тіло) в одній гетерогенній системі.
- (Біологія) –
(мед., фізiol.) Подвійність, двостадійність будь-якого біологічного процесу, що протікає в дві чітко виражені послідовні фази.
- (Психологія) –
(псих.) Рідко вживане позначення подвійності, роздвоєності психічного стану або переживання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двофазовість, р. двофазовості, д. двофазовості, з. двофазовість, о. двофазовістю, м. двофазовості, к. двофазовосте