двофазовість

1. (техн.) Властивість або стан системи, процесу чи явища, що складається з двох окремих фаз (станів, частин), які існують одночасно або змінюють одна одну.

2. (фіз., хім.) Наявність двох фізично різних і однорідних частин (наприклад, рідина-газ, рідина-тверде тіло) в одній гетерогенній системі.

3. (мед., фізiol.) Подвійність, двостадійність будь-якого біологічного процесу, що протікає в дві чітко виражені послідовні фази.

4. (псих.) Рідко вживане позначення подвійності, роздвоєності психічного стану або переживання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |