двофазовість

[dʋofɑzoʋistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    (техн.) Властивість або стан системи, процесу чи явища, що складається з двох окремих фаз (станів, частин), які існують одночасно або змінюють одна одну.

  2. (Фізика) –

    (фіз., хім.) Наявність двох фізично різних і однорідних частин (наприклад, рідина-газ, рідина-тверде тіло) в одній гетерогенній системі.

  3. (Біологія) –

    (мед., фізiol.) Подвійність, двостадійність будь-якого біологічного процесу, що протікає в дві чітко виражені послідовні фази.

  4. (Психологія) –

    (псих.) Рідко вживане позначення подвійності, роздвоєності психічного стану або переживання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двофазовість, р. двофазовості, д. двофазовості, з. двофазовість, о. двофазовістю, м. двофазовості, к. двофазовосте

Більше записів