двоформність

[dʋoformnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Властивість або стан, коли щось існує у двох різних формах; наявність двох варіантів форми одного явища, поняття або об’єкта.

  2. (Лінгвістика) –

    У мовознавстві: наявність двох різних граматичних форм (наприклад, відмінкових закінчень, ступенів порівняння) для вираження одного значення, що вважаються нормативними (наприклад, “за допомогою” і “за допомогою”, “цукру” і “цукору”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двоформність, р. двоформності, д. двоформності, з. двоформність, о. двоформністю, м. двоформності, к. двоформносте

Більше записів