Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або стан, коли щось існує у двох різних формах; наявність двох варіантів форми одного явища, поняття або об’єкта.
- (Лінгвістика) –
У мовознавстві: наявність двох різних граматичних форм (наприклад, відмінкових закінчень, ступенів порівняння) для вираження одного значення, що вважаються нормативними (наприклад, “за допомогою” і “за допомогою”, “цукру” і “цукору”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоформність, р. двоформності, д. двоформності, з. двоформність, о. двоформністю, м. двоформності, к. двоформносте