1. (у техніці, інформатиці) Призначений для видалення, усунення чогось; той, що видаляє.
2. (у медицині) Стосовний до видалення (екстракції) зуба або іншого органа; той, що виконує таку операцію (напр., про видаляльні щипці).
Словник Української Мови
1. (у техніці, інформатиці) Призначений для видалення, усунення чогось; той, що видаляє.
2. (у медицині) Стосовний до видалення (екстракції) зуба або іншого органа; той, що виконує таку операцію (напр., про видаляльні щипці).
1. Такий, що можна видалити, усунути, прибрати з певного місця або середовища.
2. (у комп’ютерній термінології) Про файл, програму, модуль тощо: такий, що може бути вилучений з пам’яті пристрою або системи без шкоди для її функціонування; призначений для видалення.
1. Властивість комп’ютерної інструкції або системи команд, за якої команда містить посилання на дві адреси (наприклад, адреси двох операндів) у пам’яті або регістрах процесора.
2. У менш поширеному вжитку — стан або характеристика чого-небудь, що має дві адреси, існує або реєструється за двома різними місцезнаходженнями.
1. Віддалитися, переміститися на значну відстань від когось або чогось; відійти, відсунутися.
2. Зникнути, припинити існування або перебування десь; відпасти, усунутися.
3. Мед. Бути вирізаним, вирізатися (про орган, тканину тощо) в результаті хірургічної операції.
4. Інформ. Бути вилученим, стертим із пам’яті електронного пристрою, з файлової системи тощо.
Властивість або стан, що характеризується наявністю двох ярусів, рівнів або шарів, розташованих один над одним.
Архітектурна, конструктивна або просторова організація, що складається з двох основних горизонтальних поділів (ярусів), наприклад, у будівлі, споруді, меблях або транспортному засобі.
У переносному значенні — структурованість, ієрархічність або поділ на два основних рівні, шари або етапи (наприклад, у системі управління, освіти або соціальній організації).
1. Прибрати, усунути щось із певного місця або зі складу чогось; ліквідувати.
2. У техніці, інформатиці: вилучити, стерти дані, файл, запис із пам’яті пристрою або з носія інформації.
3. У медицині: хірургічним шляхом усунути, вирізати хворобливо змінений орган або його частину.
4. Застаріле: відіслати, направити когось або щось далеко або в інше місце.
1. Форма родового та знахідного відмінків числівника “два” для чоловічого та середнього роду, а також множини іменників, що вживається з іменниками у множині (застаріла форма для двох осіб чоловічої статі).
2. Форма місцевого відмінка числівника “два” для всіх родів, що вживається з прийменниками “у”, “на”, “при”, “біля” тощо.
1. Фізична властивість елементарної частинки або ядерного переходу, що полягає в можливості її розпаду, перетворення або взаємодії з випромінюванням двох фотонів одночасно.
2. У фізиці високих енергій — характеристика стану або події (наприклад, розпаду бозона Хіггса), при якій у кінцевому стані спостерігається пара фотонів, що народжуються одночасно і є основним каналом реєстрації.
1. Такий, що знаходиться на великій відстані від чого-небудь, далекий, віддалений.
2. Який відбувся чи існував у давньому часі, минулий, давній.
3. У комп’ютерній термінології: такий, що був вилучений з певного місця зберігання даних (наприклад, з папки) або позначений для вилучення.
1. Який стосується одночасно видавничої справи та торгівлі книгами, пов’язаний з цими двома галузями як єдиним комплексом.
2. Який належить або належить до організації, установи або підприємства, що займається як випуском, так і реалізацією книжкової продукції.