Значення
- (Фізика) –
Фізична властивість елементарної частинки або ядерного переходу, що полягає в можливості її розпаду, перетворення або взаємодії з випромінюванням двох фотонів одночасно.
- (Фізика) –
У фізиці високих енергій — характеристика стану або події (наприклад, розпаду бозона Хіггса), при якій у кінцевому стані спостерігається пара фотонів, що народжуються одночасно і є основним каналом реєстрації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двофотонність, р. двофотонності, д. двофотонності, з. двофотонність, о. двофотонністю, м. двофотонності, к. двофотонносте