Гематобласт — у медицині та біології: загальна (плюрипотентна) стовбурова клітина крові, попередник усіх формених елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), що міститься в червоному кістковому мозку.
-
вухань
1. Рідкісне діалектне позначення великого, незграбного вуха або людини з такими вухами.
2. У фольклорі та міфології — фантастична істота, дух, що живе у лісі, часто зображуваний з великими, гострими вухами, який може як допомагати, так і нашкодити людині.
3. Власна назва (прізвисько) лісового духа, аналог лісовика, що зустрічається в народних казках та переказах деяких регіонів України.
-
емульсор
Емульсор — хімічна речовина, що забезпечує утворення та стабільність емульсій, зменшуючи поверхневий натяг на межі поділу двох рідких фаз, які не змішуються (наприклад, води та олії).
Емульсор — технологічне обладнання (апарат, машина), призначене для приготування емульсій шляхом інтенсивного перемішування, диспергування або гомогенізації рідин.
-
вутінка
Вутінка — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.
-
емульсол
Емульсол — власна назва лікарського засобу, емульсії для парентерального живлення, що містить емульговані жири, гліцерин та яєчний лецитин; застосовується як джерело енергії та незамінних жирних кислот.
-
вутятко
Власна назва персонажа з українського фольклору та літературних творів, зменшувально-пестлива форма від імені Вуйко (дядько), що позначає молодого, часто наївного та добродушного дядька або родича.
Термін, що вживається в західних регіонах України (зокрема на Гуцульщині) як звертання або назва для дядька (брата матері або батька), часто з відтінком ласки.
-
гематит
1. Мінерал класу оксидів, Fe₂O₃, що має сталево-сірий, чорний або червонуватий колір, металевий блиск і є однією з головних руд заліза; червоний залізняк.
2. Дорогоцінний камінь, різновид того ж мінералу, що використовується в ювелірних виробах після полірування; часто має сріблясто-сірий або чорний колір з характерним сильним металевим блиском.
-
емульсовний
1. (техн.) Призначений для емульсування або пов’язаний з ним; властивий емульсії.
2. (техн.) Який має властивості емульсії; що є емульсією.
-
вутя
Вутя — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.