Словник Української Мови
1. Рід комах родини вусачів (Cerambycidae), жуки з довгими вусиками, що живуть у деревині та є шкідниками лісу; також представник цього роду.
2. Розмовна назва риби миня звичайного (Barbus barbus), що має характерні вусоподібні вирости біля рота.
3. Заст. або розм. Людина з пишними, довгими вусами.
1. Стосовний до МТС (Московської телеграфної станції, пізніше — Московського телеграфу), пов’язаний з нею.
2. Стосовний до МТС (Міжнародного телефону та телеграфу), пов’язаний з цією міжнародною організацією або компанією.
3. Стосовний до МТС (Мобільних ТелеСистем), російського телекомунікаційного оператора, пов’язаний з ним.
Гемангіоматоз — захворювання, що характеризується множинним утворенням гемангіом (доброякісних пухлин з судинної тканини) в різних органах і тканинах організму.
Вусань — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.
ВУСА — множина від слова “вус”, що означає волосяний покрив над верхньою губою у чоловіків, а також подібні за формою волоски на морді деяких тварин (наприклад, кота).
ВУСА — у техніці: тонкі пружні пластини, пластинки або дроти, що виконують певну функцію в механізмах (наприклад, вуса електропобутового вимірювального приладу).
ВУСА — у ботаніці: тонкі повзучі пагони деяких рослин (наприклад, у полуниці, кавуна), що слугують для вегетативного розмноження.
Доброякісна пухлина, що розвивається з судинної тканини (кровоносних або лімфатичних судин) і являє собою вроджену або рано виявлену аномалію розвитку.
емтеесівець — учень або випускник Електротехнічного технікуму зв’язку імені О. С. Попова в Одесі (ЕТЕС), заснованого в 1920 році; також може стосуватися працівника цього навчального закладу.
ВУС — волосок на тілі комах та деяких інших безхребетних тварин, що виконує функцію органа чуття (дотику, нюху, слуху).
ВУС — довге волосся, що росте на верхній губі у людини (зазвичай у чоловіків); вуса.
ВУС — довгий жорсткий волос на морді деяких ссавців (наприклад, у котів, тюленів).
ВУС — бот. тонкий повзучий пагін у рослин (наприклад, у полуниці, огірка), що служить для вегетативного розмноження.
1. В архітектурі та будівництві — співвідношення між розмірами частин людського тіла, що використовувалося в давнину як природна міра довжини при зведенні споруд; також — пропорційна міра, заснована на цих співвідношеннях.
2. У геометрії — відношення довжини відрізка, утвореного двома точками на стороні трикутника, до довжини всієї сторони, що застосовується в теорії пропорцій.
1. Скорочення від “Міжнародна торгова марка” (англ. International Trade Mark), що позначає знак, зареєстрований за Мадридською системою міжнародної реєстрації товарних знаків, який діє на території країн-учасниць цієї системи.
2. Скорочене позначення Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (англ. International (Nice) Classification of Goods and Services), яка використовується для систематизації товарів і послуг при реєстрації торгових марок.