вус

ВУС — волосок на тілі комах та деяких інших безхребетних тварин, що виконує функцію органа чуття (дотику, нюху, слуху).

ВУС — довге волосся, що росте на верхній губі у людини (зазвичай у чоловіків); вуса.

ВУС — довгий жорсткий волос на морді деяких ссавців (наприклад, у котів, тюленів).

ВУС — бот. тонкий повзучий пагін у рослин (наприклад, у полуниці, огірка), що служить для вегетативного розмноження.

Приклади вживання слова

вус

Приклад 1:
П.» — «Мельхіор Перфецький», що також означає «Майстер Печа­ лей», має здатність відвертати несподівану загрозу, навію­ вати легкість у міркуваннях та захищати від повного сп’яніння — Чортопільському музеєві карпато-руського масонства, якщо згаданий музей не закриють; якщо ж закриють, то переплавити на кулю і вистрелити нею з рушниці в південний бік гори Говерли, але тільки в ніч на Івана Купала і не пізніше, але й не раніше 1999 p.; — шпилька для виколювання очей вурдалакам і перегор­ тання сторінок в отруйних книгах (тюленяча кістка, моржовий вус, різьба), подарунок вельмихвального лицаря Нахтіґаля Раменсдорфського з Берліна, придатна також для розміщення на самому кінчику незліченного скопища відьом — о. Реміґіюшеві, настоятелю монастиря; — кості для гри в таро, виготовлені у XVI ст. з кісток видатного чарівника і пророка Аґріппи Неттесгаймського, знімають зубний біль і повертають ерекцію, приносять перемоги в азартних, окультних і політичних іграх — Мацькові Кулі (справжнього прізвища не знаю), жебракові ПЕРВЕРЗІЯ 272 з-під гастроному «сквозняк», проспект Академічний у Львові; — срібна монета із зображенням (з одного боку) крила­ тої гієни та (з іншого боку) латинським написом «Ergo bibamus», викарбувана при дворі готського короля Вінітара спеціяльно для підкупу візантійських євнухів, придбана мною в дагестанського цигана Яшкіна за 8 ам.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Ти­ми вус­та­ми, що нес­ли тільки лай­ку та прокльони усьому світу,- ста­неш їй про своє ко­хан­ня шеп­та­ти, бу­деш цілу­ва­ти… у-ух!.. Во­на зат­ряс­ла­ся вся, як лист на оси­чині.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
Брови як на шнурочку, вус чорненький, ще й угору трохи закручений. Панич, та й годi!» I батьки радiв, що син вернувся.
— Невідомий автор