вухань

1. Рідкісне діалектне позначення великого, незграбного вуха або людини з такими вухами.

2. У фольклорі та міфології — фантастична істота, дух, що живе у лісі, часто зображуваний з великими, гострими вухами, який може як допомагати, так і нашкодити людині.

3. Власна назва (прізвисько) лісового духа, аналог лісовика, що зустрічається в народних казках та переказах деяких регіонів України.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |