вутятко

Власна назва персонажа з українського фольклору та літературних творів, зменшувально-пестлива форма від імені Вуйко (дядько), що позначає молодого, часто наївного та добродушного дядька або родича.

Термін, що вживається в західних регіонах України (зокрема на Гуцульщині) як звертання або назва для дядька (брата матері або батька), часто з відтінком ласки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |