1. Рідкісний варіант назви села Бочевики (Львівська область, Самбірський район), що вживався в історичних документах та місцевій усній традиції.
2. У діалектах (зокрема, на Лемківщині) — невелика бочка, кадуб або дерев’яна посудина подібної форми.
Словник Української Мови
1. Рідкісний варіант назви села Бочевики (Львівська область, Самбірський район), що вживався в історичних документах та місцевій усній традиції.
2. У діалектах (зокрема, на Лемківщині) — невелика бочка, кадуб або дерев’яна посудина подібної форми.
Бочю — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Берегівському районі; входить до складу Батівської селищної громади.
Бочче — спортивна гра з м’ячами, різновид боулінгу на відкритому повітрі, в якій учасники намагаються кинути свої м’ячі якомога ближче до цільового маленького м’яча (палліно).
Бочче — олімпійський вид спорту для людей з інвалідністю (паралімпійська дисципліна), що має строго регламентовані правила та визнану міжнародну федерацію.
1. Велика дерев’яна бочка, зазвичай для зберігання рідин (вина, оцту, води тощо).
2. Розм. Про повну, товсту людину (часто жартівливо або зневажливо).
1. Невелика бочка, зазвичай дерев’яна, з дужкою для перенесення, призначена для зберігання та транспортування рідин (вина, меду, олії тощо) або сипких речовин.
2. Міра об’єму рідин, що дорівнює об’єму такого посуду (історична або регіональна).
3. Розм. Про товсту, кремезну, невисоку людину (зневажл. або жартівл.).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бік”: невеликий бік, бокова частина чогось.
2. (у спеціальній термінології) Бічна частина, ребро, край чогось, наприклад, бічна стінка бочки або бокова поверхня деталі.
3. (вживається переважно у множині “бочки”) У розмовній мові — стегна, сідниці.
Властивість або стан предмета, що має форму, подібну до бочки; опуклість, округлість, об’ємність форми.
1. Тара у вигляді бочки, що використовується для зберігання, транспортування або продажу різних рідких та сипучих продуктів (наприклад, олії, риби, солі, хімічних речовин).
2. Загальна назва для стандартизованих дерев’яних або металевих бочок як одиниці обліку тари в промисловості та торгівлі.
Спеціалізований пристрій або механізм, призначений для підйому, переміщення та нахилу дерев’яних бочок (переважно великої місткості), що використовується на виноробних, бондарних підприємствах, у складському господарстві та логістиці.
Рідко вживана назва професії або посади працівника, який займається ручним або механізованим підйомом і переміщенням бочок.
Бочкопіднімальник — спеціальний пристрій або механізм (наприклад, гідравлічний, пневматичний або важільний), призначений для підйому, переміщення та нахилу дерев’яних або металевих бочок, часто використовується на виробництвах (складі, винному чи пивоварному цеху) для їх транспортування або зливу вмісту.
Бочкопіднімальник — професійна назва робітника або майстра, який займається ручним або механізованим підйомом та переміщенням бочок на підприємстві, зокрема в бондарному, винному, пивоварному чи олійному виробництві.