бочівка

1. Рідкісний варіант назви села Бочевики (Львівська область, Самбірський район), що вживався в історичних документах та місцевій усній традиції.

2. У діалектах (зокрема, на Лемківщині) — невелика бочка, кадуб або дерев’яна посудина подібної форми.

Приклади вживання слова

бочівка

Приклад 1:
Невольнича муза ~16 ~ срібними ланцюжками збігає вода з долонь на віях ясніють краплинки які для цього бігли цілу ніч з глибоких нір чорногори ще свіже молоко на губах ~ цівка вина як золотава линва погляд точиться просвітлюється свіжа бочівка грудка меду в горняті оса заблудила в полонинах ліжників Світогляд Святовита 17~райський день розпочинається на косівському ярмарку ~ крізь дах хвої провалюється проміння стигнуть золоті сталактити нові верхи єднаються у пасма як легіні до аркану щойно спресовані зі синяви де кінець формотворчій силі наївні там унизу що населяють ліси і води чугайстрами і нявками маленькими божками тут повстає єдиний і всемогутній І. Калинець. Невольнича муза ~18 ~ кров паперу сочиться до ватри з долонь не пригасити вогню сичить як змій з пащі розприскує чорні лилики кальки спопелілих ночей всього декілька рядків зосталися при житті неопалимими ти не забудь їх ~ віддаль топиться мов віск це мої пальці виліпили твої запечені вуста завмерли причаєні крильця перс Світогляд Святовита 19~ніч мало не з усіма зорями стала у твоїх очах ~ будь мені пером легка земле І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”