• болбот

    1. (діал.) Нерозбірлива, незв’язно-швидка мова; бормотіння, базікання.

    2. (перен.) Щось незрозуміле, безглузде, що не варте уваги; нісенітниця.

  • болас

    1. (ісп. bolas — кулі) Традиційна зброя південноамериканських скотарів (гаучо), що складається з декількох м’ячів або каменів, з’єднаних між собою довгими шкіряними мотузками; призначена для спітання ніг тварини при кидку.

    2. (астрономія) Невелика куляста зоряна система (кулясте скупчення), що супроводжує деякі галактики, зокрема Чумацький Шлях.

  • бола

    1. Бола — традиційна зброя народів Південної Америки (індіанців Патагонії та гаучо), що складається з декількох круглих каменів або важких куль, обтягнутих шкірою та з’єднаних між собою довгими шкіряними мотузками; призначалася для метання з метою сплутування ніг тварини (коня, страуса тощо) під час полювання або в бою.

    2. Бола — вид метальної зброї у вигляді важкої кулі або грузила на мотузці, що використовувався в античності та середньовіччі (наприклад, у римських військ або як бойова кістка).

  • бокіт

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.

    2. (рідко) Власна назва невеликої річки, притоки Бистриці Солотвинської, що протікає в Івано-Франківській області.

  • боківня

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (рідко, заст.) Назва вулиці, яка проходить збоку, з краю чогось (наприклад, села, масиву будівель); бокова вулиця, околиця.

  • бокшій

    Бокшій — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Мукачівському районі.

    Бокшій — власна назва гірського масиву (полонини) в Українських Карпатах, на межі Закарпатської та Львівської областей.

  • бокша

    Бокша — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Берегівському районі.

    Бокша — власна назва річки в Україні, лівої притоки Тиси, що протікає Закарпатською областю.

  • бокфлінт

    Бокфлінт — власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Донцю, що протікає територією Харківської області.

  • бокування

    1. У морській справі — причалювання, підведення судна до причалу, пірсу або іншого судна бортом для вантажних операцій, посадки пасажирів тощо.

    2. У техніці — процес обробки бокової поверхні деталі, наприклад, при механічній обробці або зварюванні.

    3. У військовій справі (застаріле) — дія за значенням дієслова “бокувати”, тобто рухатися, йти боком, обходити з флангу.

  • боксування

    1. Власна назва спортивної гри, метою якої є закидання м’яча в кільце на висоті 3 метри, при цьому гравці пересуваються по майданчику, ведучи м’яч ударами об підлогу (дриблінг) або передаючи його партнерам; баскетбол.

    2. Технічний термін у залізничній справі для позначення процесу формування з вагонів окремих складів (потягів) на сортувальних гірках або станціях.