Древослів

Словник Української Мови

боківня

[bokiʋnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  2. (Географія) –

    (рідко, заст.) Назва вулиці, яка проходить збоку, з краю чогось (наприклад, села, масиву будівель); бокова вулиця, околиця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боківня, р. боківні, д. боківні, з. боківню, о. боківнею, м. боківні, к. боківне

Більше записів