1. По батькові від чоловічого імені Гермоген (наприклад: Павло Гермогенович).
2. Прізвище, утворене від імені Гермоген (наприклад: Іван Гермогенович).
Словник Української Мови
1. По батькові від чоловічого імені Гермоген (наприклад: Павло Гермогенович).
2. Прізвище, утворене від імені Гермоген (наприклад: Іван Гермогенович).
1. Зменшувально-пестливе прізвисько або звертання до чоловіка на ім’я Віктор.
2. (рідк.) Зменшувально-пестлива форма до іменника “вік” у значенні довгий період часу, життя (наприклад, “на ввесь свій віченько”).
Епіорнітохорія — спосіб поширення насіння рослин, при якому насінини або плоди прикріплюються до пір’я птахів та таким чином переносяться на значні відстані.
Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
1. Гермоген — чоловіче ім’я грецького походження, що вживається в українській мові.
2. Гермоген (приблизно 1530–1612) — патріарх Московський і всієї Русі (1606–1612), церковний та політичний діяч періоду Смутного часу, канонізований Російською православною церквою.
3. Гермоген (у світському житті Георгій Єфремович Долганєв; 1858–1918) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Тобольський і Сибірський, причислений до лику святих як священномученик.
4. Гермоген (у світському житті Григорій Іванович Максимов; 1861–1945) — єпископ Російської православної церкви за кордоном, архієпископ.
5. Гермоген — давньогрецький філософ-софіст V ст. до н. е., сучасник Сократа, згадуваний у діалозі Платона “Кратил”.
6. Гермоген — давньогрецький архітектор II ст. до н. е., автор праці “Про пропорції в архітектурі”.
7. Гермоген Тарський (II–III ст. н. е.) — давньогрецький філософ-стоїк, критик християнства, супротивник Оригена.
1. Народні збори в давньоруських князівствах (Київська Русь, Новгородська республіка тощо), на яких обговорювалися та вирішувалися найважливіші справи держави, міста чи землі (оголошення війни, укладення миру, запрошення чи вигнання князя, прийняття законів).
2. Місце, де відбувалися такі збори (наприклад, майдан у центрі міста).
3. (У переносному значенні) Шумні збори, сходка багатьох людей; галаслива нарада.
Епіорніс — вимерлий рід великих нелітаючих птахів родини епіорнісових (Aepyornithidae), що мешкали на острові Мадагаскар; часто називаються “мадагаскарськими страусами” або “слоновими птахами”.
Епіорніс — загальна назва для представників роду Aepyornis, найбільших птахів у історії Землі, які вимерли приблизно в XVII–XVIII століттях.
Віцмундир — застаріла назва форменого одягу (мундира) цивільних чиновників низьких класних рангів у Російській імперії, а також деяких категорій службовців (наприклад, лікарів, вчителів) у XIX — на початку XX століття.
1. Жіноче особове ім’я латинського походження (Hermina), що вживається в українській мові.
2. У ботаніці — народна назва рослини з роду підбіл (Tussilago), звичайно підбілу звичайного (Tussilago farfara), яку також називають матір-і-мачухою.
Віциналі — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.