• бідактилія

    Бідактилія — у літературознавстві та поетиці: віршований розмір, який складається з двох дактилічних стоп у кожному рядку.

  • бідак

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від загального іменника “бідак” (нещасна, бідна людина) або пов’язане з діалектним “бідака” (той, хто зазнає біди).

    2. У місцевих говірках може вживатися як прізвисько або неофіційна назва мешканця певної місцевості, сім’ї чи роду, уславленого невдачливістю або постійними негараздами.

  • бідага

    1. (розм., заст.) Бідолаха, нещасна людина; той, хто перебуває в скрутному становищі або викликає співчуття.

    2. (рідк.) Вживається як звертання до людини, часто з відтінком жалібності або зневаги.

  • біда

    1. Несприятлива, скрутна, небезпечна ситуація; лихо, нещастя, прикрість.

    2. Бідність, злидні, матеріальна скрута.

    3. (у розмовній мові) Про людину, яка викликає жаль, співчуття або яка є джерелом клопоту (наприклад: “От біда ця дитина!”).

    4. (у функції присудка, розмовне) Погана справа, кінець (наприклад: “Як забудеш пароль, то біда”).

  • бід

    1. (заст.) Біддінг — форма онлайн-аукціону, де покупці самостійно роблять ставки за допомогою внутрішньої аукціонної валюти (біди), купленої за реальні гроші; перемагає учасник, який зробить останню унікальну ставку до закінчення таймера.

    2. (заст., скорочення) Бізнес-інкубатор для молоді — спеціалізована організація, що надає підтримку та ресурси для розвитку стартапів молодих підприємців на початковому етапі.

  • бігунчик

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “бігун” — невеликий бігун, той, хто швидко бігає (зазвичай про дитину, тварину або невеликий предмет).

    2. Розмовна назва невеликої, швидкої наземної ящірки з родини справжніх ящірок (Lacertidae), поширеної в Україні, зокрема ящірки прудкої (Lacerta agilis).

    3. У техніці — деталь, невеликий рухомий елемент або вузол механізму, що здійснює поступальний або обертальний рух (наприклад, у деяких типах годинників, насосів).

  • бігунці

    1. Рід рослин родини бобових, що відрізняється довгими стеблами, які стеляться по землі або обвивають опору; квасоля, фасоля (рід Phaseolus).

    2. Народна назва деяких видів рослин з довгими повзучими пагонами, наприклад, окремих видів гарбуза, кавуна або дині.

  • бігунок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бігун”: невеликий бігун, той, хто бігає (зазвичай про дитину, тварину або спортсмена).

    2. Розмовна назва рухомого елемента індикатора (повзунка) на лінійці прокрутки (скролбара) комп’ютерного інтерфейсу, який переміщається вздовж смуги прокрутки, вказуючи положення видимого фрагменту документа чи сторінки.

    3. Технічний термін для позначення рухомої деталі механізму, що здійснює поступальний або коливальний рух, наприклад, повзуна в деяких типах двигунів або насосів.

    4. Рідкісна назва для маленької, швидкої яхти або човна (застосовується переважно в художній літературі).

  • бігунки

    1. Розмовна назва для дитячих пішоходів або ходунків — пристрою на колесиках з сидінням, що допомагає немовлятам, які ще не вміють ходити, пересуватися, відштовхуючись ніжками від підлоги.

    2. Розмовна назва для легкого спортивного взуття (кросівок, кедів), призначеного для бігу або активного відпочинку.

    3. Розмовна назва для людей, які професійно або аматорсько займаються бігом (легкою атлетикою).

  • бігунка

    1. Рослина родини бобових з довгими стеблами, що стеляться по землі або обвивають опору, з дрібними квітками та плодами-бобами; квасоля, фасоля (Phaseolus).

    2. Розмовна назва для деяких видів рослин, що мають довгі повзучі пагони, наприклад, деякі види гарбуза, кавуна або огірка.

    3. Застаріла назва жіночої особи, яка швидко бігає; бігунка (жін. до бігун).