Древослів

Словник Української Мови

  • банкаброшний

    1. Стосовний до банкаброшу, пов’язаний із ним.

    2. Належний до літературного жанру банкаброшу (гумористично-сатиричного твору, часто віршованого, на злободенну тему).

  • банк

    1. Фінансова установа, яка займається зберіганням, накопиченням, позичанням грошей, а також кредитуванням, розрахунками та іншими фінансовими операціями.

    2. Місце, установа для зберігання чого-небудь цінного, важливого (наприклад, банк даних, банк крові, генетичний банк).

    3. У картярських та азартних іграх — сума грошей, поставлена на кон, а також роль того, хто веде гру та розплачується з виграшами.

    4. У переносному значенні — великий запас, скупчення чого-небудь (наприклад, банк пам’яті, банк ідей).

  • банитися

    1. Митися у лазні, приймати банні процедури.

    2. Розм. Довго, з насолодою купатися, митися під душем або у ванні.

  • банеподібний

    1. (у спеціальній термінології, зокрема в архітектурі) Такий, що за формою нагадує баню (купол, склепіння); має вигляд бані.

    2. (у переносному значенні) Схожий на баню за обрисами, опуклий, округлий, куполоподібний.

  • баневий

    1. Стосовний до банів, властивий їм; призначений для банів.

    2. Належний до банів як грошової одиниці Румунії та Молдови; виражений у банях.

  • банді

    1. Власна назва міста в індійському штаті Західний Бенгал, відомого як релігійний центр шактизму та місце розташування храму Бандешварі.

    2. Власна назва мовної групи (підгрупи банту) та народів у Центральній Африці, зокрема в Демократичній Республіці Конго та Республіці Конго.

    3. Власна назва однієї з мов банту, що належить до цієї групи (мовний код ISO 639-3: bdi).

  • бандуруватий

    1. Який має вигляд бандури або її окремих частин; схожий на бандуру за формою.

    2. Про людину: товстий, огрядний, з великим животом (зазвичай із відтінком несхвалення).

  • бандурний

    1. Стосунковий прикметник до іменників «бандура» та «бандурист»; властивий бандурі або бандуристові, що належить до них.

    2. Призначений для гри на бандурі або для бандуристів (про музичні твори, репертуар, колективи тощо).

    3. Утворений від назви інструмента бандури (про музичний лад, стрій).

  • бандунзький

    1. Стосовний до міста Бандунг (Індонезія), пов’язаний з ним; що походить із Бандунга або характерний для нього.

    2. Стосовний до Бандунзької конференції 1955 року — першої великої зустрічі країн Азії та Африки, що відбулася в Бандунгу; що стосується принципів мирного співіснування, прийнятих на цій конференції (бандунзький дух).

  • бандитуватися

    1. Вести себе як бандит, займатися бандитизмом; здійснювати злочинні дії, характерні для банди.

    2. Розм. Поводитися зухвало, нахабно, демонструючи свою силу або безкарність; буянити.