бан

[bɑn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Інформаційні технології) –

    (від англ. ban) Тимчасове або постійне позбавлення користувача права доступу до певного ресурсу (наприклад, вебсайту, форуму, онлайн-гри) або обмеження його можливостей у ньому за порушення встановлених правил.

  2. (Юриспруденція) –

    (від англ. ban) У широкому сенсі — офіційна або офіціозна заборона чогось, накладення заборони.

  3. (Історія) –

    (істор., від рум. ban) У деяких європейських країнах, зокрема в Середньовічній Хорватії та Угорщині, — титул вищого військового та адміністративного посадовця, намісника області; також сама область, якою він керував.

  4. (Історія) –

    (істор., від рум. ban) Грошова одиниця Румунії та Молдови, рівна одній сотій лей/лею.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бан, р. бану, д. банові, з. бан, о. баном, м. бані, к. бане

Більше записів