Словник Української Мови
1. (Polygonum aviculare) Невелика однорічна трав’яниста рослина родини гречкових з дрібними білуватими або рожевими квітками, що росте як бур’ян уздовж доріг, на вигонах; спорыш, гусятник.
2. (Tanacetum balsamita) Багаторічна ароматична трав’яниста рослина родини айстрових з прямим стеблом, видовженими листям і дрібними жовтуватими квітками, що вирощується як пряно-ароматична та лікарська; сарацинська м’ята, кануфер, бальзамина.
1. День, що безпосередньо передує якомусь святу, важливій події або пам’ятній даті.
2. Період, час безпосередньо перед настанням якоїсь значної події, перелому.
3. У церковній традиції — вечірня служба напередодні великих християнських свят.
Студент другого курсу навчального закладу.
1. (діал.) Вагатися, не рішуче чинити, зволікати; витрачати час на марні дії або роздуми.
2. (діал.) Нудьгувати, сумувати, перебувати в стані нерішучості та апатії.
Дівчинка, яка навчається у другому класі загальноосвітнього навчального закладу.
1. (діал.) Повільно, неохоче йти, тягтися; ледачо виконувати якусь роботу.
2. (діал.) Нудно, одноманітно говорити; базікати.
Учень другого класу навчального закладу.
1. Стосовний до німецького філософа Іммануїла Канта (1724–1804), його вчення, філософської системи або творчості.
2. Характерний для філософії Канта, що відповідає її основним принципам (наприклад, кантівська етика, кантівська «критика»).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. Рідкісне, застаріле позначення дії за значенням дієслова “кантувати” — перекидання, перевертання важкого вантажу, зокрема бочки.
1. Родовий відмінок однини чоловічого роду від порядкового числівника “другий”, що вказує на належність, зв’язок або відношення до предмета, який займає позицію після першого в послідовності (напр., день другого місяця, результат другого етапу).
2. Знахідний відмінок однини чоловічого роду від порядкового числівника “другий”, що використовується для позначення об’єкта дії, який займає позицію після першого в послідовності (напр., чекаю другого листа, обрав другого кандидата).
3. (У значенні іменника, розм.) Чоловік, який перебуває з кимось у близьких стосунках, коханий (напр., “У неї з’явився другий”).