Словник Української Мови
1. Тісні стосунки між людьми, засновані на взаємній довірі, прихильності, спільності інтересів і підтримці; почуття, що виражає такі стосунки.
2. Добросусідські, мирні, дружні взаємини між народами, країнами, державами.
3. (у переносному значенні) Тісний зв’язок, єдність, породжені спільністю інтересів, діяльності, переживань тощо.
Канфільдит — рідкісний мінерал, водний фосфат кальцію та алюмінію, який належить до групи вавеліту; зустрічається у вигляді дрібних кристалів або кірок у фосфатних родовищах.
1. Рідкісний діалектний варіант слова “коновод” — людина, яка керує запряженими кіньми, здебільшого на колісних транспортних засобах (візникувальник, візник).
2. Застаріла назва керманича, стерничого на річковому судні (човні), який керує рулем (сторном).
1. Властивість за значенням прикметника “другочерговий”; належність до другої черги, другого етапу в порядку здійснення чого-небудь.
2. (у спеціальному вжитку) Категорія об’єктів (наприклад, будівель, споруд), які за рівнем своєї значущості, складності або відповідальності належать до другої черги, другого пріоритету (порівняно з об’єктами першої черги).
1. (діал.) Терпіти, зносити, витримувати щось неприємне, важке; мучитися.
2. (діал.) Вагатися, сумніватися, довго роздумувати перед прийняттям рішення; зволікати.
Друготілка — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
1. (діал.) Розмовляти, балакати, вести довгу розмову (переважно про щось несуттєве).
2. (діал.) Шуміти, галасувати, створювати гамір.
Властивість або стан того, що належить до другого сорту; нижча якість, неповноцінність у порівнянні з найкращим зразком.
Канфарення — техніка художньої обробки металевих поверхонь (переважно ювелірних виробів), яка полягає у висіканні, вибиванні або видавлюванні рельєфного орнаменту або зображення зі зворотного боку тонкого листового металу, завдяки чому на лицьовій стороні утворюється об’ємний позитивний рисунок.
Канфарення — результат такої обробки, тобто сам рельєфний малюнок, створений на металевій поверхні шляхом деформування.
1. (про металеві вироби) Такий, що має рельєфний, об’ємний орнамент, створений шляхом вибивання (канфарення) з тильного боку.
2. (про папір) Такий, що має фактурну, рельєфну поверхню, що імітує металеву канфарену бляху.