другочерговість

1. Властивість за значенням прикметника “другочерговий”; належність до другої черги, другого етапу в порядку здійснення чого-небудь.

2. (у спеціальному вжитку) Категорія об’єктів (наприклад, будівель, споруд), які за рівнем своєї значущості, складності або відповідальності належать до другої черги, другого пріоритету (порівняно з об’єктами першої черги).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |