канфарити

[kɑnfɑrɪtɪ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Розмовляти, балакати, вести довгу розмову (переважно про щось несуттєве).

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Шуміти, галасувати, створювати гамір.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. канфарита, р. канфарити, д. канфариті, з. канфариту, о. канфаритою, м. канфариті, к. канфарито

Більше записів