другого

[druɦoɦo] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Родовий відмінок однини чоловічого роду від порядкового числівника “другий”, що вказує на належність, зв’язок або відношення до предмета, який займає позицію після першого в послідовності (напр., день другого місяця, результат другого етапу).

  2. (Лінгвістика) –

    Знахідний відмінок однини чоловічого роду від порядкового числівника “другий”, що використовується для позначення об’єкта дії, який займає позицію після першого в послідовності (напр., чекаю другого листа, обрав другого кандидата).

  3. (Лінгвістика) –

    (У значенні іменника, розм.) Чоловік, який перебуває з кимось у близьких стосунках, коханий (напр., “У неї з’явився другий”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. друге, р. другого, д. другому, з. друге, о. другим, м. другім, к. друге

Приклади з художньої літератури

Більше записів