канудити

[kɑnudɪtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Повільно, неохоче йти, тягтися; ледачо виконувати якусь роботу.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Нудно, одноманітно говорити; базікати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я кануджу, ти канудиш, він канудить, ми канудимо, ви канудите, вони канудять

Більше записів