бандурний

Значення

1. (Мистецтво) –

   Стосунковий прикметник до іменників «бандура» та «бандурист»; властивий бандурі або бандуристові, що належить до них.

2. (Мистецтво) –

   Призначений для гри на бандурі або для бандуристів (про музичні твори, репертуар, колективи тощо).

3. (Музика) –

   Утворений від назви інструмента бандури (про музичний лад, стрій).

Правопис та відмінювання