1. (розм., заст.) Бідолаха, нещасна людина; той, хто перебуває в скрутному становищі або викликає співчуття.
2. (рідк.) Вживається як звертання до людини, часто з відтінком жалібності або зневаги.
бідага
Буква
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (розм., заст.) Бідолаха, нещасна людина; той, хто перебуває в скрутному становищі або викликає співчуття.
2. (рідк.) Вживається як звертання до людини, часто з відтінком жалібності або зневаги.