Бур’янинка — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Березівському районі.
-
бур’янина
Бур’янина — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Березівському районі (з 2020 року — у складі Березівської міської територіальної громади).
-
бур’янець
1. Рослина з родини айстрових (Asteraceae), що має дрібні квітки, зібрані в кошики, та часто росте як бур’ян; вид роду кульбаба (Taraxacum), зокрема кульбаба лікарська (Taraxacum officinale).
2. Рід рослин з родини айстрових (Asteraceae), наукова назва якого — Leontodon.
3. Народна назва для низки дикорослих, часто некорисних рослин, що засмічують посіви, городи або квітники; синонім слова “бур’ян” у значенні окремої рослини-бур’яна.
-
бур’ян
1. Дикоросла, переважно однорічна, рослина, що засмічує посіви, городи, сади, квітники та інші оброблювані землі, шкідлива для культурних насаджень.
2. Збірна назва для групи таких рослин, бур’янів.
3. Переносно: про щось непотрібне, шкідливе або про людину, яка заважає, гальмує розвиток чогось.
-
бур
1. (геол.) Короткий, товстий металевий стрижень із загостреним кінцем, що використовується для ручного буріння (пробивання) гірських порід ударним способом; також — основний робочий елемент бурового верстата (свердло).
2. (техн.) Ручний або механізований інструмент для свердління отворів у різних матеріалах (дереві, металі, бетоні); дрель.
3. (розм.) Електродриль, електричний ручний інструмент для свердління.
4. (заст., діал.) Сильний, різкий порив вітру, вихор, буревій; іноді — пилова або снігова буря.
-
бупр
БУПР — скорочення від «Бюро публікацій та реклами», структурний підрозділ університету (зазвичай Київського національного університету імені Тараса Шевченка), який займається виданням наукової, навчальної та довідкової літератури, а також іншої поліграфічної продукції.
-
буорджіє
Буорджіє — власна назва, що позначає одного з головних богів у міфології якутів (саха), бога-творця, покровителя землі та родючості.
-
буон-фреско
Буон-фреско (італ. buon fresco — «справжня фреска») — техніка стінного живопису, при якій фарби наносять на вологу, свіжу штукатурку (інтоніко), внаслідок чого барвники хімічно зв’язуються з вапном, утворюючи міцний, довговічний шар кольору, інтегрований зі стіною.
-
буняк
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на предка з особливими рисами характеру або зовнішності, пов’язаними з діалектним словом “буня” (надутий, бундючний).
2. Топонім, що може позначати географічний об’єкт (наприклад, урочище, поле або колишнє поселення), назва якого походить від прізвища власника або прізвиська засновника.
-
буня
1. Рід рослин родини пасльонових, що включає такі види, як дурман звичайний (Datura stramonium) — отруйна однорічна трав’яниста рослина з великими білими квітками та колючими плодами-коробочками.
2. Народна назва рослини дурман звичайний (Datura stramonium), яка вживається в народній медицині, але є сильною отрутою через вміст алкалоїдів.
3. Заст. або рег. Плід або сама рослина гарбуза, кавуна, дині (велика булава).