бур

[bur] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    (геол.) Короткий, товстий металевий стрижень із загостреним кінцем, що використовується для ручного буріння (пробивання) гірських порід ударним способом; також — основний робочий елемент бурового верстата (свердло).

  2. (Техніка) –

    (техн.) Ручний або механізований інструмент для свердління отворів у різних матеріалах (дереві, металі, бетоні); дрель.

  3. (Техніка) –

    (розм.) Електродриль, електричний ручний інструмент для свердління.

  4. (Геологія) –

    (заст., діал.) Сильний, різкий порив вітру, вихор, буревій; іноді — пилова або снігова буря.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бур, р. бура, д. бурові, з. бур, о. буром, м. бурі, к. буре

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів