буняк

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на предка з особливими рисами характеру або зовнішності, пов’язаними з діалектним словом “буня” (надутий, бундючний).

2. Топонім, що може позначати географічний об’єкт (наприклад, урочище, поле або колишнє поселення), назва якого походить від прізвища власника або прізвиська засновника.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |