1. Зменшувально-пестливе від “біда”: невелика біда, неприємність, прикрість.

2. (У прямому звертанні) Пестливий звертальний вигук до жінки або дівчини, що виражає співчуття, жаль або ніжність.

1. Зменшувальна форма до слова “бідон”: невеликий бідон, зазвичай металевий або пластиковий, для зберігання або перенесення рідин (молока, олії тощо).

2. (переносно, розм.) Про невелику за розміром, але містку посудину або ємність.

1. Місто в Центрально-Африканській Республіці, розташоване на північному заході країни; адміністративний центр префектури Уам.

2. (Істор.) Назва міста Бангі — столиці Центрально-Африканської Республіки — у колоніальний період (засноване 1889 року як французький військовий пост).

1. Металева, скляна або пластикова посудина циліндричної форми з герметичною кришкою, призначена для зберігання та перенесення рідин (молока, води, палива тощо).

2. Вимірювальна одиниця об’єму рідини, що відповідає місткості такого посуду (зазвичай 25 або 40 літрів).

1. Зменшувально-пестливе від “бідолаха”: людина, яка викликає співчуття через своє скрутне становище, нещастя або безпорадність; нещасна, пригноблена істота.

2. (у звертанні) Слово, яким можуть звертатися до людини (часто дитини або близької людини), виражаючи співчуття, жалість, ласку або пестощі.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бідолаха” — жінка або дівчина, яка викликає співчуття через своє нещасливе становище, страждання або безпорадність.

2. (переносно) Про будь-яку істоту (тварину, птаха тощо) або навіть предмет, що виглядає жалюгідно, беззахисно або знедолено.

1. Людина, яка перебуває в скрутному, злиденному становищі; нещасна, бідна, пригноблена особа.

2. (У звертанні або при вказівці на особу) Виражає співчуття, жаль або зневагу; нещасник, бідняга.

3. (Розм.) Про того, хто викликає жалість своєю безпорадністю, невдачливістю або незграбністю.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. (рідко, заст.) Той, хто перебуває в бідному, жалюгідному стані; нещасна, пригноблена людина.

1. Людина, яка викликає співчуття через своє скрутне становище, нещастя або безпорадність; нещасник, бідолаха.

2. (У звертанні) Слово, яким називають людину (часто з відтінком співчуття, жалісливості або зневажливості).

1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Бориспільському районі Київської області; належить до Великоолександрівської сільської територіальної громади.