бідолашка

[bidolɑʃkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестливе від “бідолаха”: людина, яка викликає співчуття через своє скрутне становище, нещастя або безпорадність; нещасна, пригноблена істота.

  2. (Лінгвістика) –

    (у звертанні) Слово, яким можуть звертатися до людини (часто дитини або близької людини), виражаючи співчуття, жалість, ласку або пестощі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бідолашка, р. бідолашки, д. бідолашці, з. бідолашку, о. бідолашкою, м. бідолашці, к. бідолашко

Більше записів