бідолашка

1. Зменшувально-пестливе від “бідолаха”: людина, яка викликає співчуття через своє скрутне становище, нещастя або безпорадність; нещасна, пригноблена істота.

2. (у звертанні) Слово, яким можуть звертатися до людини (часто дитини або близької людини), виражаючи співчуття, жалість, ласку або пестощі.

Приклади вживання слова

бідолашка

Приклад 1:
Вона, здається, вже мусила їхати з Венеції, бідолашка. Мій волоцюга заявив на цю тему, що йому шкода її й що вона справжня товаришка.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”