бідолашечка

[bidolɑʃɛt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “бідолаха” — жінка або дівчина, яка викликає співчуття через своє нещасливе становище, страждання або безпорадність.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Про будь-яку істоту (тварину, птаха тощо) або навіть предмет, що виглядає жалюгідно, беззахисно або знедолено.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бідолашечка, р. бідолашечки, д. бідолашечці, з. бідолашечку, о. бідолашечкою, м. бідолашечці, к. бідолашечко

Більше записів