Словник Української Мови
Дрібнозубка — рід гризунів родини мишевих, що поширені в Африці та Азії, характеризуються дрібними розмірами та особливою будовою зубів.
Дрібнозубка — народна назва деяких видів комах ряду лускокрилих (метеликів), чиї гусениці пошкоджують плоди, ягоди або насіння, зокрема видів з родини листовійок.
1. Головний убір, зазвичай з полями, що захищає від сонця, дощу або холоду, а також є елементом костюма.
2. У техніці — верхня частина або покрив деяких механізмів, приладів, споруд (наприклад, димарний капелюх, капелюх гриба).
3. У ботаніці — верхня розширена частина плодового тіла гриба у вигляді шапки, що містить гіменофор (наприклад, у боровика, мухомора).
1. Властивість або стан матеріалу, структура якого складається з дрібних, часто однорідних за розміром зерен або кристалів; дрібнозерниста будова.
2. У геології та петрографії — характеристика гірських порід, магматичних або метаморфічних, що мають кристалічні зерна розміром менше 1 мм, які важко розрізнити неозброєним оком.
3. У металургії та матеріалознавстві — властивість металу або сплаву мати дрібнозернисту мікроструктуру, що зазвичай покращує його механічні властивості (міцність, в’язкість).
4. У технологіях обробки (наприклад, фотографії, поліграфії) — характеристика розміру та однорідності частинок світлочутливого шару або фарби, що впливає на чіткість та якість зображення.
1. (діал.) Носити капелюх, покривати голову капелюхом.
2. (перен., діал.) Прикидатися кимось, удавати з себе когось, часто з відтінком нещирості або комічності.
1. Носити капелюх, мати капелюх на голові.
2. У переносному значенні: бути головою, керівником чогось, очолювати щось (заст., рідко).
1. (геологія) Розсипчаста гірська порода, що складається з дрібних уламків гірських порід, мінералів або ґрунту, утворена внаслідок вивітрювання та руйнування скельних масивів; сипкий продукоденудації.
2. (сільське господарство, діал.) Легкий, пухкий, родючий ґрунт з високим вмістом піщаних частинок; дрібнозерниста, сипуча земля.
Капелювання — процес виготовлення капелюхів або головних уборів, а також майстерність капелюшника.
Капелювання — дія за значенням дієслова «капелювати»; носіння капелюха.
1. (мед.) Патологічна аномалія розвитку, при якій спостерігається невідповідність розмірів мозкового відділу черепа розмірам обличчя, що характеризується зменшенням поперечного діаметра голови; мікроцефалія.
2. (перен., зневажл.) Обмеженість розуму, вузькість кругозору, дрібність інтересів.
1. Медичний пристрій для повільного крапельного введення ліків або інших рідин у кровоносну систему, що складається з резервуара, гнучкої трубки з регулятором швидкості й голки.
2. Розмовна назва для процедури внутрішньовенного крапельного введення лікарських засобів («ставити капельницю»).
3. Технічний пристрій у вигляді трубки з наконечником для дозованого крапельного подавання рідини (наприклад, паливна капельниця у двигуні).
4. У переносному значенні — про джерело регулярного фінансування або підтримки, що надходить невеликими порціями або з перервами.
Дрібногляд — власна назва роду викопних морських тварин класу голкошкірих, що існували в ордовицькому періоді.