капелюх

[kɑpɛljux] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Головний убір, зазвичай з полями, що захищає від сонця, дощу або холоду, а також є елементом костюма.

  2. (Техніка) –

    У техніці — верхня частина або покрив деяких механізмів, приладів, споруд (наприклад, димарний капелюх, капелюх гриба).

  3. (Ботаніка) –

    У ботаніці — верхня розширена частина плодового тіла гриба у вигляді шапки, що містить гіменофор (наприклад, у боровика, мухомора).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. капелюх, р. капелюха, д. капелюхові, з. капелюха, о. капелюхом, м. капелюхові, к. капелюху

Синоніми & Антоніми

Більше записів