Значення
- (Мистецтво) –
Головний убір, зазвичай з полями, що захищає від сонця, дощу або холоду, а також є елементом костюма.
- (Техніка) –
У техніці — верхня частина або покрив деяких механізмів, приладів, споруд (наприклад, димарний капелюх, капелюх гриба).
- (Ботаніка) –
У ботаніці — верхня розширена частина плодового тіла гриба у вигляді шапки, що містить гіменофор (наприклад, у боровика, мухомора).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. капелюх, р. капелюха, д. капелюхові, з. капелюха, о. капелюхом, м. капелюхові, к. капелюху