капельниця

1. Медичний пристрій для повільного крапельного введення ліків або інших рідин у кровоносну систему, що складається з резервуара, гнучкої трубки з регулятором швидкості й голки.

2. Розмовна назва для процедури внутрішньовенного крапельного введення лікарських засобів («ставити капельницю»).

3. Технічний пристрій у вигляді трубки з наконечником для дозованого крапельного подавання рідини (наприклад, паливна капельниця у двигуні).

4. У переносному значенні — про джерело регулярного фінансування або підтримки, що надходить невеликими порціями або з перервами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |