Словник Української Мови
1. Органи розмноження покритонасінних рослин, що зазвичай мають яскраве забарвлення та характерну будову (чашолистки, пелюстки, тичинки, маточка).
2. Зрізані або вирощені в горщиках рослини з такими органами, що використовуються для прикрашання, подарунка або ритуальних цілей.
3. Переносно — найкраща, найвидатніша частина чого-небудь, колективу, суспільства; цвіт, еліта.
Четвертий місяць року в григоріанському календарі, що налічує 30 днів і є середнім місяцем весни в Північній півкулі.
Народна назва рослини первоцвіт весняний (Primula veris) або інших ранньоквітучих рослин.
1. Властивий дезертирам, що стосується дезертирів або дезертирства; такий, що втік з військової служби або ухиляється від неї.
2. Переносно: такий, що характеризується втечею, ухиленням від виконання обов’язків, відмови від своїх переконань під тиском обставин; зрадницький.
1. Який має вигляд квітки, схожий на квітку; квітчастий.
2. Який має багато квітів, прикрашений квітами; квітчастий.
3. Розкішний, пишний, барвистий (про одяг, тканину тощо).
1. Залишити військову частину або місце служби без дозволу, самовільно покинути стрій під час виконання військового обов’язку; втекти з армії.
2. Переносно: ухилитися від виконання важливих обов’язків, відмовитися від участі у відповідальній справі; зрадити спільну справу або ідею.
1. (діал.) Те саме, що квітка — орган розмноження у квіткових рослин, що зазвичай має віночок, чашечку, тичинки й маточку; також сама рослина у період цвітіння.
2. (перен., діал.) Найкраща, найвища ступінь чого-небудь; розквіт, розцвіт.
3. (діал.) Колір, барва, особливо обличчя; також рум’янець.
4. (діал.) Вишиваний або тканий орнамент на одязі.
Квіслінгівець — учень, вихованець або послідовник Квіслінга, норвезького політика, який під час Другої світової війни очолив колабораціоністський уряд за підтримки нацистської Німеччини; колабораціоніст, зрадник інтересів свого народу, який співпрацює з окупаційною владою.
Квіслінгівець — (переносно, загальніше) будь-який зрадник батьківщини, державний злочинець, який перейшов на бік ворога та діє проти власної нації; синонім поняття “колаборант”.
1. Самовільно залишити військову частину або місце служби під час бойових дій або загрози таких дій; втекти з армії.
2. Переносно: відмовитися від виконання важливого обов’язку, покинути справу або колектив у складний, відповідальний момент.
Квіслінги — власна назва, що походить від прізвища норвезького політика Відкуна Квіслінга, який під час Другої світової війни очолив колабораціоністський уряд за підтримки нацистської Німеччини.
Квіслінги — національно-політичний термін, який став загальним іменником для позначення зрадників, колабораціоністів, осіб, які співпрацюють з окупаційною владою ворога на шкоду власній державі та народу.
1. Стосунний до дезертира або дезертирства, властивий їм.
2. Який характеризує поведінку дезертира; такий, що втікає від виконання свого обов’язку, покидає справу в скрутну хвилину.