Значення
- (Юриспруденція) –
Військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину або місце служби з метою ухилитися від виконання військового обов’язку, а також той, хто не з’явився після відпустки, лікування тощо з тією ж метою.
- (Література) –
Переносно: той, хто відмовляється від участі в важливій справі, зраджує спільні ідеали або покидає товаришів у скрутну хвилину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дезертир, р. дезертира, д. дезертирові, з. дезертира, о. дезертиром, м. дезертирі, к. дезертире