Значення
-
(діал.) Те саме, що квітка — орган розмноження у квіткових рослин, що зазвичай має віночок, чашечку, тичинки й маточку; також сама рослина у період цвітіння.
-
(перен., діал.) Найкраща, найвища ступінь чого-небудь; розквіт, розцвіт.
-
(діал.) Колір, барва, особливо обличчя; також рум’янець.
-
(діал.) Вишиваний або тканий орнамент на одязі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квіт, р. квіта, д. квітові, з. квіта, о. квітом, м. квіті, к. квіт