Приклад 1:
Дівчата із олієнь пахнуть млосно льоном, коли, мов квіт, коханцям розкривають тіло, і сонце вибухає божевільним дзвоном, в гучні тарелі хмар вдаряє оп’яніло. Знічев’я затихає в навіженім гімні, немов макуха, що олією спливає, і ллються струмені шалені і нестримні в коріння тіл, у жили лип, у нетрі гаю.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
1888 Надія Зівяла вже та квітка запашна, Її нема — сама суха стеблина… А як цвіла, лишаючи, вона, Аж кращою ставала вся долина!… Тепер лука порожня і сумна: Вона була її краса єдина… Надія-квіт умерла, одцвіла, її нема — вмирають поривання… Була вона — душа тоді жила, Жили у їй високі почування: Вона душі теплом святим була… Тепер там ніч, холодне нудьгування… 1895 Доки? Минає час, минають люди; Ми всi ждемо того, що буде, I кажем всi: давно вже час, Щоб воля та прийшла й до нас, А все її нема, не йде, — А час не жде, а час не жде!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Але ж коли театр “Бесіди” й серед тих загострених відносин не використовував сцени як засобу боротьби з противником, – то моск- вофіли не завагалися вжити для цієї мети гурту Моленцького… І так Моленцький виставив уперше в Станиславові (дня 12 квіт– ня, 1870 p., опісля грав її ще в кількох містах Східної Галичини) комедію п. з. “Наші політики” – перерібку зі слабенької комедії Ас- ника: “Walka stronniсtw” [“Боротьба партій”].
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
