• квітка

    1. Орган розмноження покритонасінних рослин, що зазвичай складається з віночка, чашечки, тичинок і маточки, часто має яскраву забарвлену та/або запашну частину для залучення запилювачів.

    2. Традиційна назва будь-якої квітучої або декоративної рослини, а також її суцвіття або поодинокий розквітлий бутон, що зрізано для прикрашання чи подарунка.

    3. Переносно: про щось найкраще, найвидатніше, найцінніше в певному колі явищ або людей (наприклад, квітка нації, квітка молодості).

    4. У техніці, ремеслах, орнаменті: стилізоване зображення квітки як декоративний елемент.

    5. Розмовне скорочене позначення туберкульозу (від назви «бугоркова квітка»).

  • дезинформувати

    Навмисно поширювати неправдиві, спотворені або неповні відомості з метою введення когось в оману, створення хибної картини дійсності.

  • квітистість

    1. Властивість за значенням прикметника “квітистий”; наявність квітів, квіткових візерунків або орнаментів на чому-небудь.

    2. Переносно: надмірна прикрашаність, вишуканість, витонченість мови чи стилю, що часто набуває ознак манірності.

  • дезинфекційний

    1. Призначений для дезинфекції, пов’язаний з нею.

    2. Сприятливий для дезинфекції, що має дезінфікуючі властивості.

  • квітисто

    1. Прислівник до прикметника “квітистий” у значенні: багато прикрашений квітами, орнаментами, малюнками з квітів.

    2. Переносно: надмірно прикрашено, вишукано, барвисто (про мову, стиль викладу).

  • дезинсекційний

    1. Призначений для дезинсекції, тобто для знищення шкідливих комах (насекомих) та інших членистоногих (наприклад, кліщів, бліх, тарганів) у житлових приміщеннях, на промислових об’єктах, у сільському господарстві тощо.

    2. Пов’язаний із процесом, засобами або заходами дезинсекції.

  • квітистий

    1. Який має багато квітів, покритий квітами; рясноквітний, цвітучий.

    2. Який має вигляд квітки, нагадує квітку; квітчастий.

    3. Уживаний як друга частина складних слів для позначення ступеня квіткості, кількості квітів (наприклад, білоквітистий, рясноквітистий).

  • квітинка

    Квітинка — зменшувально-пестлива форма від слова “квітка”, що означає невелику, ніжну або гарну квітку.

    Квітинка — власна назва, що може вживатися як ім’я або прізвисько людини, часто з метафоричним значенням, що вказує на красу, ніжність або милість.

    Квітинка — у ботаніці та квітникарстві — неофіційна назва для окремої квітки, особливо маленької або декоративної, або для молодої рослини, що зацвітає.

  • дезильний

    1. Пов’язаний із Дезилем, стосовний до Дезиля — персонажа роману Віктора Гюго «Знедолені», колишнього каторжника, який змінив життя та став мером і благодійником.

    2. Переносно: такий, що характеризується глибоким внутрішнім переродженням, моральним відродженням, подоланням минулого зла заради добра; сповнений духом спокути, самопожертви та людяності.

  • дезидеративний

    1. (у граматиці) Який виражає бажання, прагнення або потребу; що стосується дезидератива — граматичної категорії дієслова, що позначає дію, бажану для виконання.

    2. (у логіці та лінгвістиці) Який стосується модальності бажання; що виражає прагнення суб’єкта до здійснення дії або настання стану.