Словник Української Мови
1. Стосовний до Квіриту, пов’язаний з ним; такий, що належить Квіриту.
2. Стосовний до давньоримських громадян, які мали повний комплекс цивільних та політичних прав (квіритів); такий, що належить квіритам.
3. У римському праві: такий, що відповідає формальним вимогам стародавнього цивільного права (квіритського права), на відміну від права преторського.
1. У Стародавньому Римі — повноправний громадянин, який мав усі політичні та цивільні права (лат. civis).
2. У переносному значенні — загальна назва для громадян, підданих певної держави, що використовується переважно в історичному, публіцистичному або іронічному контексті.
Хімічно модифікований шляхом видалення ацетильної групи (-COCH₃) з молекули органічної сполуки, зокрема з біополімерів, таких як хітозан (отриманий з хітину) або гістони.
Втрачати аміногрупу (-NH₂) в ході хімічної реакції, перетворюючись на іншу органічну сполуку.
Квіриналії — у Стародавньому Римі: релігійне свято на честь бога Квірина, що відзначалося 17 лютого.
Квіриналії — назва палацу в Римі, колишньої резиденції італійських королів, а нині — резиденції президента Італійської Республіки.
Квіринал — один із семи пагорбів, на яких виник Стародавній Рим, розташований на північному сході від центру міста.
Квіринал — палац у Римі, найбільший за площею серед палаців Європи, офіційна резиденція президента Італійської Республіки.
Квіринал — у переносному значенні: сама президентська влада або адміністрація президента Італії як державний інститут.
1. Знешкодити мінні поля, мінні пастки або інші вибухові пристрої шляхом їхнього знищення на місці або видалення.
2. У біохімії та молекулярній біології — видалити аміногрупу (-NH₂) з органічної сполуки (наприклад, з амінокислоти або нуклеотиду).
Квірин — власна назва давньоримського храму, присвяченого богу Квірину, що розташовувався на одній з семи пагорбів Рима — Квіриналі.
Квірин — власна назва одного з семи пагорбів, на яких виник стародавній Рим (Квіринальський пагорб).
Квірин — у давньоримській міфології: бог-охоронець громади римських громадян (пізніше ототожнювався з обожненим Ромулом).
1. Міждисциплінарна критична теорія, що вивчає та аналізує соціальні конструкції гендеру, сексуальності та ідентичності, спрямована на деконструкцію традиційних бінарних категорій (чоловік/жінка, гетеросексуальність/гомосексуальність) та дослідження маргіналізованих форм сексуальності і гендерного вираження.
2. Сукупність академічних підходів, що виникли з квір-досліджень і ґендерних студій, які розглядають сексуальність і гендер як соціально-історичні явища, а не природні данності, і критикують нормативність та гетеронормативність суспільства.
1. (про нафту, нафтопродукти) Очищений від алкільних сполук, зокрема від свинцевого компонента тетраетилсвинцю, що раніше використовувався як антидетонаційна присадка для підвищення октанового числа палива.
2. (переносно) Позбавлений агресивності, ворожості, крайніх проявів; пом’якшений, примирливий (часто про політику, риторику, ставлення).